Vision therapy with neurostimulation by Prof. Tomatis

Томатіс 1 година (на одного), включаючи терапію зору 30 хв. Терапія доступна в центрі Neuron Małe Gacno з Бета Гурновіч – Витронжек, штат Массачусетс.

Добре відомо, що звуки мають стимулюючий вплив на всю нервову та фізіологічну систему людини, зокрема на слухові та зорові органи, головний мозок та координацію між двома півкулями мозку. Також неодноразово було доведено, що звуки і музика впливають на людську психіку. Томатіс провів дослідження впливу певних частот на людей і виявив, що вібрації можуть як заспокоювати нервову систему і мозок, так і стимулювати їх. Музика, що характеризується низькими частотами, впливає на все тіло через вестибулярний канал. У каналі активації слухання та увага все ще стимулюються та обумовлюються високими частотами. Відфільтрована музика, що використовується в аудіо-психо-фонології, стимулює динаміку мозку, впливаючи на лімбічну систему. Лімбічна система – це сукупність структур, які відповідають за емоції і пам’ять, регулюють вегетативні або гормональні функції у відповідь на емоційні стимули, а також беруть участь у підкріпленні поведінки. Він складається з чотирьох основних частин: гіпоталамуса, мигдалеподібного тіла, таламуса і гіпокампа. За словами Томатіса, відфільтрована музика відкриває таламус. Через таламус проходять усі органи чуття, окрім нюху.

Томатіс вважав, що стимуляція слухової функції є найважливішим елементом для мови, обробки мови і голосу, координації і ритму. Він вказував, що функція вуха виходить далеко за межі простого слухання, яке він вважав пасивним і незалежним від нашої волі актом, на відміну від слухання, яке є чимось активним і залежним від нас самих. Він описав три рівні інтеграції в нейрофізіологічній моделі зв’язку між вухом і мозком: вестибулярний, зоровий і кохлеарний інтегратори.

Зорово-слуховий інтегратор – нейрофізіологічний процес, який інтегрує інформацію, що надходить від вух і очей, що призводить до зорового і просторового сприйняття людини. Наприклад, специфічні шляхи з’єднують вестибулярне ядро з шостим і четвертим черепно-мозковими нервами і окоруховим ядром, які беруть участь в предистально-очному рефлексі. Внутрішнє вухо бере участь у цьому та інших нейрофізіологічних механізмах функціонування очей. Такі рухи очей, як фіксація на об’єкті, відстеження, коли тіло нерухоме (наприклад, при читанні) або відстеження при одночасному русі тіла (наприклад, при ходьбі і читанні вивіски), неможливі без інтеграції неспотвореної інформації від внутрішнього вуха. Томатіс показав, що зв’язки між ретикулярною формацією і вестибулярними ядрами регулюють увагу і збудження. Під час тренувань за методом Томатіса передбачається позитивний вплив на зорове сприйняття і зорово-моторне функціонування внаслідок залучення вестибулярної функції і регуляції м’язового тонусу.

Всупереч загальноприйнятим теоретичним моделям, які стверджують, що підкіркова і коркова вестибулярна, зорова, слухова та інші модальності значною мірою незалежні одна від одної, Томатіс вказував на те, що інтегрована, мультисенсорна обробка бере участь у розвитку людського сприйняття, свідомості та здорового психоемоційного функціонування. Він описав нейрофізіологічну динамічну та інтерактивну модель як основу свого методу. Він вважав, що його метод впливає не тільки на обробку слухової інформації, але й на візуальну, тактильну, кінестетичну та вестибулярну обробку інформації. Він зазначав, що за допомогою його методу звукової стимуляції можна покращити слухову, зорову та іншу сенсорну обробку, і в результаті цих перцептивних змін можна впливати на поведінку, комунікацію та соціальну взаємодію.