Вісцеральна терапія – це цілісний метод лікування, який фокусується на зв’язках між опорно-руховим апаратом і внутрішніми органами. Взаємодія опорно-рухового апарату безпосередньо визначає положення органів у тілі, і навпаки, внутрішні органи мають сильний вплив на здоров’я хребта, тазу, ребер, плечового поясу, м’язів і фасцій. Неправильна постава, сколіоз, хірургічне втручання, запалення тканин і органів, недоїдання або емоційний стрес можуть легко спричинити дисфункцію різних органів. Як наслідок, в подразнених органах створюється напруга, яка передається на опорно-руховий апарат.
Суть терапії внутрішніх органів полягає в розслабленні структур черевної порожнини під впливом м’якого тиску, спрямованого на болючі та змінені ділянки. Терапевт спочатку обстежує черевні оболонки, а потім зосереджується на найбільших напруженнях, розташованих в області живота, тазу і грудної клітки. Крім того, важливу роль у вісцеральній терапії відіграє вегетативна нервова система, яка іннервує наші внутрішні органи і викликає реакції, незалежні від нашої волі. Наші вісцеральні органи пов’язані з мозком за допомогою блукаючого нерва і тому дуже чутливі до емоцій, які ми відчуваємо, особливо до стресу. Якщо певна емоція триває занадто довго, наприклад, хронічний стрес, у черевній порожнині накопичується все більше і більше напруги, що порушує роботу травної системи і, як наслідок, може негативно вплинути на роботу інших систем.
Коли варто застосовувати вісцеральну терапію?
Вісцеральна терапія рекомендується при розладах травного тракту, допомагаючи при таких скаргах, як рефлюкс, метеоризм, хронічний запор, печія, нудота або напруження в животі, викликане газами. Вісцеральні техніки можна використовувати для лікування таких захворювань, як захворювання дихальної системи, холецистит/панкреатит, запальні захворювання кишечника, виразка шлунка/дванадцятипалої кишки, хронічні запори, камені в жовчному міхурі, болісні менструації, головні болі, болі в попереково-крижовому і грудному відділах хребта і багато-багато іншого.
Що є протипоказанням для проведення вісцеральної терапії?
До них належать пухлини, перфорація виразки шлунка, “гострий живіт”, тромбоз судин, внутрішні кровотечі, захворювання, що передаються статевим шляхом, прогресуюче захворювання та набряк головного мозку, колагеноз, гострі інфекційні захворювання, гострі серцево-судинні захворювання, висока температура тощо. Під час огляду терапевт повинен виключити можливі ризики і за необхідності направити на додаткову діагностику.